- недогадливий
- -а, -е.Нездатний догадуватися; некмітливий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
недогадливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник
недогадливість — вості, ж. Властивість за знач. недогадливий … Український тлумачний словник
нетямущий — розм., рідко, нетяму/чий, а, е. 1) Який не може розібратися в чому небудь, погано розуміє щось. || Який виражає нерозуміння, недогадливість. 2) Недогадливий, некмітливий (про дитину) … Український тлумачний словник
недо... — Складні слова з недо..., що мають значення чогось езакінченого, незавершеного, напр.: недобудуваний, недобудувати, недоважений, недоважити, недоважуваня, недоважувати, недоварений, недоварювати, недоварюватися, недоведений, недоведеніст,… … Словник лемківскої говірки